 На тлі «передової» музики, яка ллється на нас із
телевізора і радіо, особливо тішить, що в нашому краї білих гір є потужний
промінь, який торкає найніжніші струни людського серця. Мова йде про
чудовий спів народного аматорського колективу «Перлина» Ямпільського
МБК. Історія співочого колективу розпочалася більше
десяти років тому. Як розповідає художній керівник «Перлини» В.Постернак у гурт
ямпільські дівчата та молодиці об’єдналися ще у 1995 році, коли сама Віра
Михайлівна працювала у Лепесовецькому закладі культури. На жаль, час не був
милостивим до культпрацівників. Не лише поставив їх у важкі фінансові умови, а
й заніс руку з мечем над багатьма установами. Нещаслива доля чекала і на
Лепесовецький клуб. Після закриття клубу В.Постернак перейшла працювати у
Ямпільський міський будинок культури. Пощастило працювати з талановитими і
закоханими у пісню, як і вона, людьми. А працювати над репертуаром «Перлини» з
2005 року допомагає С.Басараб. Сергій Ростиславович – музичний керівник. Отак
пліч-о-пліч і працюють над тим, щоб кожна пісня ще довго звучала у серцях
глядачів, щоб кожен виступ був по –справжньому незабутнім.
Віра Михайлівна пригадує, що коли лише починала
створювати колектив, тут були задіяні учасниці різних професій, але кістяк
сформували культпрацівники. «У «Перлині» тоді співали і працівники колгоспу, і
співробітниці селищної ради, але першою скрипкою все ж були працівники
бібліотеки та клубу. Так є і зараз. я дякую ветеранам, які не зрадили пісні.
Дякую молодим учасникам за те, що мріють зберегти пісенну спадщину краю і
передати її наступним поколінням. А взагалі склад колективу у нас не змінюється,
бо дівчата закохані у пісню і допомагають мені у підборі репертуару», - каже
В.Постернак.
Щодо репертуару, то колектив виконує переважно
пісні сучасних композиторів та україніські народні жартівливі. Виконують і
пісні на воєнну тематику. А ще пісні для «Перлини» пише С.Басараб, адже він
місцевий самодіяльний композитор.
«Усе почалося просто. Треба було на захід пісню
про Ямпіль. Знали твір Мигаля, але він старий. А хотілося чогось нового.
Хотілося вразити. Так і написав слова і музику до пісенного твору про Ямпіль.
Тепер селище має свою візитку. А взагалі зараз відчуваємо брак музичної
літератури, тому потрібно творити і вигадувати щось нове. До речі, багато
музики написав на слова, на жаль, уже покійного Вадима Бісовецького. А так у
невеликому доробку майже десяток
творів», – розповідає Сергій Ростиславович.
І хоча народний аматорський
колектив «Перлина» на своєму виконавському рахунку має більше, як сорок пісень,
є твори, які люблять виспівувати найбільше. А взагалі Віра Михайлівна зазначає,
що завжди намагаються знайти щось нове, аби глядачу було цікаво.
Інна Грицай, Катерина
Олов’ян, Світлана Басараб, Марія Поліщук, Людмила Куріньовська, Таміла Ткачук – ось яке обличчя у ямпільської
«Перлини». А учасниці розповідають, що, не заважючи на домашні турботи, на
проблеми, чи власну зайнятість, відкладають усі справи і поспішають у заклад
культури на репетицію. Бо тут їхня душа! Бо тут їхнє життя!
«Я ходжу на кожну репетицію
залюбки, бо тут нас вчать співати, вдосконалюється мистецтво співу. А я ще з
раннього дитинства мріяла про сцену і першими слухачами були мої рідні», –
зізнається І.Грицай. Підтримує співрозмовницю і К.Олов’ян: «Пісня об’єднує нас
і допомагає в роботі. Працюю разом з Вірою Михайлівною ще з 1978 року і дякую
їй за те, що вона згуртувала нас».
Позитивно налаштовані
й інші учасниці «Перлини». Приємно бачити цих людей, котрі
світяться натхненням та життям. Вони з теплою посмішкою розповідають про те, що значить для них пісня та
колективу : «Пісня – то усе моє життя. Що не роблю, я співаю», – зізнається
Т.Ткачук. А С.Басараб каже, що учасниці колективу стали уже рідними людьми: «Я
люблю співати. Але на репетицію
поспішаю, бо хочу побачити дівчат, дізнатися, що у них нового, які проблеми,
які турботи, які радощі. Спілкування для нас теж дуже важливо. І зараз я б не
змогла без колективу».
Вистачає у ямпільських
аматорів сцени і проблем. В.Постернак мріє аби знайшлися спонсори та допомогли
придбати костюми для виступу на сцені. А С.Басараб на проблеми дивиться
глобальніше: «Я думаю, що потрібно реформувати роботу працівників культури. Бо
робота організована за застарілими методами. Тепер коли живемо в еру новітніх
технологій, люди бачать значно кращі колективи, знайомляться з їхньою творчістю
і їм не цікава самодіяльність. Тому, думаю, що аматорські колективи повинні
стати професійними і працювати на платній основі. Нехай на район буде 6-7
різножанрових колективів, але вони повинні бути професійними».
Народний аматорський колектив
«Перлина» веде активну гастрольну діяльність, бо ж часті гості на районній
сцені. Багато разів побували і на заходах в обласному центрі, відвідали Коломию
та регулярно виїжджають з концертами у населені пункти сусідньої Тернопільщини.
Учасники колективу справжні патріоти та ентузіасти своєї галузі. Отож,
залищається побажати, щоб у «Перлини» було
довге творче життя.
А.ДЗИЦЮК
|
