|
Цьогоріч травень багатий на гарні події. Адже,
троє жителів Білогірщини зустріли свій 90 ювілей. А ось нещодавно ще одна
поважна дата червоною трояндою розквітла на полотні долі жительки села Миклаші
Лікери Іванівни Деревич.
На подвір’ї біля хатини довгожительки Лікери Іванівни відчувався запах
квітів. І то не лише про себе нагадували красуні, що роспустилися на клумбах чи
у саду. Це був неперевершений аромат, створений розмаєм квітів з численних
букетів, якими цього дня вітали іменинницю. У приємних клопотах мешканці оселі. Кожен з присутніх
відчуває якийсь трепет і хвилювання. Адже до дорогої матусі, бабусі та
прабабусі завітав у гості 100 річний ювілей. Іменинниця зустрічає гостей щирою,
радісною усмішкою. І має привід для радості, адже довга життєва дорога за
плечима, адже поряд рідні і близькі люди. Та й перші гості уже переступили
поріг.
Запашним духмяним хлібом за давньою українською
традицією зустрічають гостей. Щирими
словами вітають ювілярку та усіх присутніх місцеві аматори сцени народний аматорський
колектив «Берегиня» та розпочинають естафету привітань.
Гарні і теплі слова линуть в адресу винуватиці
свята від заступника голови Хмельницької обласної державної адміністрації
В.Галищука, голови райради Л.Янишиної, голови райдержадміністрації О.Мельничука.
В.Галищук не лише привітав Лікеру Іванівну, а й передав вітальну листівку від
Президента України В.Януковича. Свято можна вважати в деякій мірі подвійним, бо
Володимир Іванович також передав довгожительці нагороду «Мати-героїня».
Від усієї душі вітали Лікеру Іванівну директор
терцентру Р.Маринчук, генеральний директор ТОВ ІВК «Рідний край» О.Вознюк,
сілький голова В.Миханчук. До щирих слів привітань додалися подарунки та
продуктові набори.
Дещо незвичним було вітання від представників
місцевої школи, адже ювілярку вітали не просто учні, а справжні піонери. Вони
свої вітання адресували, читаючи вірші та заспівавши «Зелене жито» та «Многая
літа». А завідуюча кімнатою-музеєм Д.Дашкевич, передаючи вітання від шкільного
колективу, презентувала вітальну листівку, де вмістила не лише поздоровлення, а
й написала біографію Л.І.Деренич.
Люди, які добре знають Лікеру Іванівну кажуть, що
не було в світі такої роботи, яку б не переробили її моторні руки, таких
випробувань, яких не довелось пережити на довгій життєвій ниві. Проте ніякий
вік не здатний здолати великий оптимізм, наснагу та любов до життя
Онука ювілярки Л.Мацюк
розповідає, що бабуся завжди знаходила час аби приділити увагу кожному члену
сім’ї. Лікера Іванівна завжди була у гарному настрої та часто посміхалася. А ще
пані Любов стверджує, що секрети довголіття іменинниці у тому, що вона жила за
Божими Заповідями і намагалася ніколи нікого не скривдити. Її життєвим кредо
був вислів «Дасть Бог день, дасть Бог –їжу».
Люба
Сичова, дочка Л.І.Деренич, дякувала представникам влади: «Я і не сподівалася,
що можна зробити таке свято для моєї мами. Моя душа розривається від щастя та
від болю, що моя мама стільки пережила. Спасибі усім гостям, що вшанували нашу
дорогу людину», – сказала Люба Семенівна.
Доля іменинниці випала не
легка. Бо у три роки залишилася сиротою. Дівчинку на виховання взяла до себе
тітка. Важко працювала ще з малечку. До школи не ходила, бо родина була не
замажною. А у 16 років вийшла заміж. Пережила важкі роки. Бачила на власні очі,
як люди гинули від голоду. Коли на територію району вдерлися загарбники, то
відчула на собі руйнівну силу війни, адже її чоловіка Семена Деревича забрали
на каторжні роботи до Німеччини. Жінка разом з дітьми повернулася до рідної
домівки. Та легше не стало. Хата стала пусткою. Лікера Іванівна трудилася в
тилу і чекала на повернення чоловіка. І таки дочекалася. Супутник життя
повернувся додому у 1945 році. Після
війни у подружжя, де уже було 7 діток, знайшлося ще троє. Не має більшого горя
для матері, а ніж пережити смерть своєї дитини. На жаль, Лікері Іванівні
довелося пережити втрату чотирьох дітей. Отож, вона виростила і дала щасливий
квиток в життя для шістьох дітей. На сьогоднішіній день вона бабуся 13 онуків
та прабабуся для 23 правнуків. А працювала жіночка усе життя у колгоспі. Тому і
зараз мусить бути зайнята якоюсь справою.
В.Галищук після урочистостей
зазначив: «Мені завжди приємно розділяти з людьми радість ось таких урочистих
митей. Приємно було передати вітальну адресу від Президента України
В.Януковича. В державі є гарна традиція вітати довгожителів, яким виповнилося
100 років. І ми будемо її продовжувати, адже влада працює над тим, щою ні одна
людина не була обділена увагою»
Після теплих слів вітань
колектив «Берегиня» потішив виконанням гарних задушевних пісень. Такий
подарунок ювілярці неабияк сподобався, адже вона сама плекала протягом життя
любов до пісні. І зараз у поважному віці виспівує співанки з українських
народних перлин творчості.
Анжела Дзицюк
|
