 Сільський будинок культури – осередок
мистецького життя краю. Як доказ цьому відкриття музею. Працівники музею
створюють своєрідну "машина часу", завдяки якій ми маємо змогу хоча б
на декілька хвилин перенестися у світ прадавніх історій та легенд. Основна функція
музею – це збір експонатів та показ їх для людей. Адже, кожен експонат у музеї
– це невичерпне джерело пам’яті. До створення у селі музею йшли декілька років
і ось нарешті це сталося. Музей свої двері відчинив. На урочистості з нагоди запросили гостей з
району. В.Васильчук, заступник голови райради, та І.Кадук, директор
історико-краєзнавчого музею здоровили сушівчан з такою гарною подією. Очільник
громади Г.Наголюк відзначила грамотою О.Гуц, яка відтепер опікуватиметься не
лише бібліотекою, а й музеєм, і розповідла про людей, якими тут пишаються. До слів вітань долучився і М.Миколайчук. Багато гарних слів у адресу присутніх сказав
ветеран війни М.Піддубняк. Культпрацівники, в свою чергу, підготували гарний та
змістовний концерт. У виконанні аматорів художньої самодіяльності линули пісні
про рідне село, юні аматори читали вірші М.Федунця та М.Миколайчука. А коли
була перерізана символічна стрічка, усіх запросили на перші відвідини закладу,
що береже минуле сушовецької громади. Чисто. Затишно. В куточку примостилися
речі домашнього вжитку, напроти них – вишивки місцевої майстрині В.Вальчук. в
іншій кімнаті стенди з цікавою інформацією, різноманітні дрібнички такі, як:
годинник з зозулею, військова форма, глечики, колиска та старі ікони. «Ми
пишаємося старим комодом, який був подарований царем для однієї з сушовецьких
сімей за вірну службу», - каже завідуюча музеєм О.Гуц.
 Відвідучі одноголосно
запевняють: відкриття музею – справа хороша, бо буде позитивний вплив на
виховання підростаючого покоління. Як незаперечний факт, екскурсія музеєм, яку
провели учениці Сушовецької школи. Слухачі оцінили їх знання з історії рідного
села на «відмінно». Особливого затишку музею надають вишивки Валентини Вільчук.
Жінка зізнається – вишиває більше 35 років. «Спочатку вишивала для дітей, зараз
творю для онуків. Робіт є дуже багато, але всі не покажеш. Добре, що відкрили
музей, нехай і інші оцінять мою роботу», - ділиться думками пані Вільчук. Анжела Дзицюк,
Фото автора.
|
