19-20 квітня районна конкурсна комісія продовжила об'їзд сільських рад району. Члени комісії побували у населених пунктах Юрівської, Ставищанської, Сивківської, Микласької , Сушівецької та Вільшаницької сільських рад.
Підводячи підсумки побаченого, голова районнаої ради Людмила Василівна Янишина і члени комісії відмітили, що найкращих результатів в благоустрої населених пунктів територіальних громад досягли Юрівська і Вільшаницька сільські ради (сільські голови Олександр Начичко та Ніна Артечук).
Зі щирими словами та побажаннями якомога
довше прожити в любові і злагоді при доброму здоров’ї зверталися гості і рідні,
які завітали до сім’ї Степана Леонтійовича і Лідії Трохимівни Вельмів в
Довгалівці. Приводом для цього послужила радісна подія – золотий ювілей
подружнього життя цієї, на перший погляд, простої селянської сім’ї.
На жаль, такі ювілеї в селах бувають не так вже й
часто, – кажеголова Довгалівської
сільської ради Галина Миколаївна Бійчук, - тому до такого свята ми підготувалися
ретельно – з подарунками, пам'ятною адресою від районної ради та райдержадміністрації, добрими словами і гарною піснею.
П’ятдесят років як один день промайнули, - не вірячи
в свої слова, говорить мати-героїня Лідія Трохимівна. Наче вчора, вона така молода
і тендітна, переступила поріг хати свого чоловіка та свекрухи Хрестини, яка
зустріла невістку дуже любязно і привітно й усе життя ставилася до неї як до
рідної дочки. Незвичною для Ліди була атмосфера в хаті чоловіка, бо народилась
і виховувалася в багатодітній сім’ї. Окрім неї було ще семеро братів і сестер,
мала маму і тата, а в Степана була лише мама (батько загинув на фронті в
Угорщині). Та завдяки чуйному ставленню свекрухи, яка і порадою допомагала, і
за дітьми доглядала. Досить швидко молода дружина почувалася як вдома.
Нелегким було життя в ті часи. Довелося Лідії
Трохимівні працювати на різних роботах: і нянечкою в яслах, і в буряковій
ланці, і доглядачкою біля телят, і листоношею. Та й Степан Леонтійович змалечку
був звиклий до важкої селянської праці, бо ж був єдиною опорою і надією своєї
матері. Ще підлітком пас колгоспну череду, працював їздовим на фермі, в
будівельній бригаді тодішнього колгоспу ім.Ватутіна. Потрібно сказати, що Степан
Леонтійович має «золоті руки». Вміло може змайструвати і вікна, і двері, і
сани, і віз, і ліжечко, словом все, що попаде в руки. Сам побудував хату.
... Читати далі »
Зі щирими словами та побажаннями якомога
довше прожити в любові і злагоді при доброму здоров’ї зверталися гості і рідні,
які завітали до сім’ї Степана Леонтійовича і Лідії Трохимівни Вельмів в
Довгалівці. Приводом для цього послужила радісна подія – золотий ювілей
подружнього життя цієї, на перший погляд, простої селянської сім’ї. 
