Нев’янучий букет пісень подарували аматорські фольклорні та
фольклорно–етнографічні колективи під
час другого етапу обласного огляду-конкурсу «Не зміліє народна криниця», який
відбувся 25 червня у Шепетівці. Подоляни ще раз доводили, що талантами багата мистецька
чаша. І не лише вміємо створити щось нове, а й старовинні надбання шануємо,
бережемо, відроджуємо. Адже, метою конкурсу, який організувало управління
культури, туризму та курортів, обласний науково-методичний центр культури та
мистецтва є розвиток та популяризація фольклорного жанру, підвищення
виконавського рівня колективів та покращення роботи культосвітніх закладів
області.
Участь у огляді-конкурсі «Не
зміліє народна криниця» прийняла і група автентичного співу «Рушничок»
Погорілецького закладу культури. Саме вони представляли на мистецькому змаганні
Білогірщину. І хочеться зауважити, що представили гідно, бо ж не дарма
говорять, що ми живемо у співочому краї, де люди народжуються з піснею на
вустах.
Група автентичного співу
«Рушничок» уже на протязі десяти років є окрасою кожного концерту, що проходить
у стінах рідного культзакладу. Вони виконують різножанрові твори, проте
неординарність колективу, його візитка у тому, що особливу увагу приділяють
давно призабутим пісням. Пісні, які зараз линуть у виконанні «Рушничка»
декілька десятиліть тому виспівували бабусі учасниць колективу. Потім
передавали пісенний спадок своїм дочкам, а ті – своїм. Щоправда, не усі пісенні
твори дійшли від рідних берегинь сімейного вогнища. Доводилося збирати фольклорний
матеріал ходячи від хати до хати і розпитуючи у старожилів, що співали на
весіллях, вечорницях, у полі… Хтось пам’ятав один куплет, хтось –інший… І так
збирали погорілецькі жіночки, закохані і вірні культурі, пісенний матеріал своїх
пращурів.
Тож коли постало питання, хто
поїде на конкурс, сумнівів не було. Жінки, які співають у «Рушничку» до
підготовки у пісенному змаганні підійшли серйозно. Галина Зембецька, Євгенія
Швець, Галина Собко, Олена Ярошук, Олена Схабіківська, Ганна Медвичук
відкладали усі справи і поспішали на репетицію. Старалися аби виступити якнайкраще і вразити виконавською майстерністю суворе журі. Звісно, хвилювання
було. Найбільше у керівника групи автентичного співу Г.Зембецької, бо ж знала,
що виступатимуть на одній сцені з іменитими колективами, а для її підопічних –
такий захід перший. До Шепетівки приїхало вісім колективів: три з Полонного, по одному із Староконстянтинова, Теофіполя, Шепетівки, Славути. Кожен колектив
був неординарним і у піснях кожного був представлений колорит того регіону
Хмельниччини, який представляли. Тому вибрати кращих для участі в фіналі журі
було не просто. Білогірчанки виконували побутову пісню «Ой зійшла чорна хмара»,
рекрутську – «Ой поля, ви поля», обрядову – «Ой Троїця зелен свято». В
результаті бурхливі оплески глядачів та схвальні відгуки журі. О.Ільїнська,
директор обласного науково-методичного центру, та М.Бідюк, її заступник,
відмітили, що виступ «Рушничка» був одним із кращих, бо пісні та костюми
найстаровинніші.
Успіх групи автентичного співу
Погорілецького закладу культури - це праця О.Зубок та М.Хоменка, які допомагали
на репетиціях. Спонсорську допомогу колективу надали підприємці Л.Дячина,
В.Дворак та районний будинок культури. Моральну підтримку під час виступу
погорільчанки відчували від начальника відділу культури Н.Токарської та
методиста РБК М.Назарової, які були присутні у залі. А директор районного
історико-краєзнавчого музею І.Кадук надав старовинні сорочки, у яких виступали
співачки.
Єдине, що не дозволяє
насолодитися успіхом – проблема з транспортом. Адже, аби учасниці групи
автентичного співу потрапили на конкурс і гідно представили край білих гір
довелося шукати автомобіль. Не дарма кажуть, що світ не без добрих людей, бо ж
Р.Сіверський відгукнувся на прохання про допомогу і власним автомобілем завіз
колектив у Шепетівку. Спасибі таким людям за те, що небайдужі до проблем інших!
А вболівати за «Рушничок» будемо
18 серпня і сподіваємося, що на рахунку
колективу зявиться ще одна нагорода, бо ж своїм мистецтвом ці жіночки доводять
ще раз допоки живе пісня — житиме народ.
А.ДЗИЦЮК
|
