Головна » 2013 » Листопад » 23 » Вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років
20:29
Вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років
Сьогодні, 23 листопада 2013 року, на виконання Указу Президента України від 19.08.2013 №430/2013 «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні»: молодь і люди похилого віку, керівництво й пересічні громадяни схилили голови перед жертвами страшного Голодомору біля Меморіалу жертвам Голодомору у райцентрі. Усі вони прийшли сюди із колосками, лампадами й свічками в знак скорботи та пам’яті. В жалобному мітингу взяли участь понад тисячу жителів. До присутніх звернулися голова районної ради Людмила Янишина та голова районної державної адміністрації Валерій Курсов. У цьому році Білогірщина долучилася до акції «Послання пам’яті», в рамках якої усі територіальні громади підготували листи-звернення до нащадків, які вшановуватимуть пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні у 100-ті роковини трагедії (у 2033 році)». Сьогодні під час проведення місцевих заходів в кожній окремій територіальній одиниці – від села до районного центру «Послання пам’яті» були озвучені перед жителями, тим самим звернення були прийняті за погодженням з громадами. Послання прозвучало і в райцентрі: «Шановні співвітчизники, жителі Білогірського краю! У цьому році ми вшановуємо 80 – і роковини Голодомору – геноциду в Україні 1932 – 1933 років. Багато трагедій пережили наші земляки, але голод 1932 - 1933 років назавжди залишиться в пам’яті наших предків однією з найстрашніших сторінок нашого минулого. На Україні від Голодомору 1932-33 років, за різними даними, загинули від 3,5 до 10 мільйонів осіб. 12 людей за хвилину, 1000 щогодини, 25000 помирало щодня… І нехай у нашому районі його масштаби не були такими вражаючими, як в інших областях та районах, однак Голодомор був. Люди страждали, не мали чим годувати своїх дітей, а в селі Окіп, за свідченням очевидця, була спроба батька вбити маленького сина, який просив їсти. Змучені матері замість молока давали грудним дітям ганчірки із крихтами житньої муки. Хліб пекли, додаючи лободу, перемелені жолуді. А тих, хто відмовлявся здавати останні запаси зерна, піддавали репресіям. В кожну хату стукали хвороби, а разом з ними заходили ненависть та пустота. І ті нещасні люди не вмерли за щось, вони не боролися, не воювали і не відстоювали своє право на життя. Їм не дали такої змоги. Багато з них просто згасли на очах. І тільки завдяки вірі у свої сили, споконвічному прагненню до життя, свободи та незалежності наші предки вистояли. А тому наш обов’язок – завжди нести в серцях пам’ять про ті страшні події. Сьогодні голодомор - не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. Серед вас очевидців Голодомору уже немає. Але нам хочеться, аби була вічною пам’ять про них. Не можна забувати! Це наш спільний біль, наша скорбота. Коли не залишиться живих очевидців, зостануться документи – свідчення, в яких нащадки зможуть віднайти імена своїх предків. Можливо, тоді ми усвідомимо, що Голодомор – особиста трагедія кожного. Шановні жителі 2033року! Вам випав обов’язок гідно вшанувати 100 - ті роковини трагедії минулого. І не лише в річницю Великого Голоду ви не маєте права знехтувати уроками минулого. То ж постарайтеся, аби історія не повторювалась, адже це ваш моральний обов’язок перед минулими поколіннями. Вони для нас – зразок волі і терпіння, вони варті частинки серця істинного українця, а також пошани кожного, хто може назвати себе Людиною! Докладіть максимум зусиль для того, щоб вшанування пам’яті жертв Голодоморів відбулося на належному рівні у кожному населеному пункті Білогірщини. Підготуйте такі листи і своїм нащадкам, нагадайте їм про те, що життя має керуватися любов’ю, а не жорстокістю та ненавистю… Вірте, моліться, пам’ятайте і запаліть свічу – свічу скорботи…».
Також за участю священників різних конфесій відбувся молебень пам'яті за загиблими.
Сьогодні, 23 листопада 2013 року, на виконання Указу Президента України від 19.08.2013 №430/2013 «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні»: молодь і люди похилого віку, керівництво й пересічні громадяни схилили голови перед жертвами страшного Голодомору біля Меморіалу жертвам Голодомору у райцентрі. 
