Шановні Білогірчани!

         Минає 80 років з часу однієї з найстрашніших трагедій в історії  українського народу – Голодомору 1932-1933 років.

         Жоден народ у світі не пізнав таких важких утрат. Ця трагедія не обминула ні один куточок нашої держави і нашого району також. Аналіз архівних матеріалів показує що голод 1932-1933 років зачепив  села прикордонної смуги до якої входив і наш район, «Коса смерті» в силу об’єктивних і суб’єктивних причин тут пройшлася меншою мірою, але напівголодне існування населення привело до того, що з’явилися хворі на тиф, які гинули.

         У пам’яті українців Голодомор 1932-1933рр. назавжди залишаться однією з найстрашніших сторінок минулого.  Сьогодні ця подія перестала бути «білою плямою» нашої історії.

         Ми повинні знайти в собі мужність визнати і переконати інших, що нація стала жертвою страшного злочину, який не повинен повторитися.

         Зараз всі ми замислюємось над нашим трагічним минулим і шукаємо відповіді на запитання скільки хліборобів забрав голодомор в нашому районі. Мовчать архіви, мовчать могили.  Але з розповідей тих, хто пережив цю трагедію можна дізнатись про страшну картину голодомору на Білогірщині, жертвами якого стало  знедолене селянство.

         Дні Скорботи і Пам’яті в нашому краї, як і в усій Україні, увійшли сумним спомином в кожний дім, в кожне людське серце. Проте на цьому громадська акція «Пам’ять» не завершилась.

         Хай пам’ять про невинно  убієнних голодомором батьків і матерів, братів і сестер, рідних та знайомих буде світлою, вічною і священною, а ми, живі,  повинні зробити все для того,  щоб подібне лихо більше ніколи не  приходило на нашу землю.

       З повагою, голова районної ради                                                       Л.Янишина