Біля одної стіни розкинулося справжнє містечко майстрів. Тут зручно примостилися вишивані серветки, рушники, картини над якими трудилися обдаровані майстрині Світлана Бондарчук, Ольга та Олена Сіротки, Єви Павлюк, Лариси Механчук, Тетяни Буркацької, Світлани Басюк. А поряд виставлені дерев’яні роботи юних майстрів, будинок молодого архітектора-аматора Василя Механчука та витвори гуртка писанкарів.
І полилися з вуст ведучих гарні віршовані оповіді про рідне село, про багату землю, яка зростила невтомних трударів та прекрасних господарів, про людей, що не просять аби їх возвеличували в піснях та легендах, але заслуговують найщиріших та найтепліших слів вітань, бо роблять неоціненний вклад у розвиток своєї Батьківщинии.
Шимковецьким сонячним хлібом привітали гостей директора Білогірського РБК М.Хоменка, начальника управління праці та соціального захисту Т.Романюк, викладача дитячої школи мистецтв В.Бащук.
Вимпел естафети фестивалю приймали від делегації із Коритного, яку очолив сільський голова В.Оліх. Саме Віталій Мануїлович передав вітання сусідам від жителів громади. Вітальну естафету підхопив директор РБК М.Хоменко, сільський голова М.Павлюк.
Вшановували на святі родини, які у парі прожили більше 30 років, згадували добрим словом керманича громади та спонсорів, які підтримують, вітали діток, які народилися цього річ та їхніх батьків, слали вітання довгожителям, незабули й про багатодітні родини та матерів-героїнь, доземний уклін адресували педагогам та медичним працівникам, а щирі слова подяки лунали хліборобам, механізаторам, дояркам, бажали довгих років життя ветеранам війни котрі завоювали для нас мирне небо, та дякували за мужність воїнам –інтернаціоналістам. А також вшанували хвилиною мовчання, тих хто поліг на полях війни та не повернувся додому з далекого Афганістану.
Змістовна концертна програма стала доповненням до усіх вітань та побажань, що линули зі сцени.
Отож, відвідавши концерт у Шимківцях, варто відмітити, що завідуюча клубом Л.Никитюк недарма стала переможцем районного конкурсу «Кращий за професією» та здобула друге місце в другому етапі цього ж конкурсу уже в Ізяславі. Адже, якщо людина закохана у пісню, то зможе згуртувати навколо закладу культури однодумців та зробити так, щоб мистецьке життя у селі вирувало.
