17 травня 2014 року у Миклашівській ЗОШ 1-11 ступенів відбувся день пам’яті  видатного земляка, поета Миколи Федоровича Федунця. Захід, викликав неоднозначні емоції. З одного боку, всі хто знав Миколу Федунця у скорботі від того, що така обдарована, мудра, цілеспрямована людина так рано пішла з життя. З іншого боку, подивившись скільки сюди у маленькі Миклаші завітало людей, розумію, що життя своє Микола Федорович прожив не марно, адже посіяв у серці чи не кожного зерно любові до рідного краю, а ще був вірним чоловіком, добрим товаришем, мудрим наставником, тай просто людиною щирою та доброю. Кажуть, що вмирає лише тіло, а душа … А душа живе. Живе вічно. І хіба можна сумніватися у тому, що Микола Федунець живе. Він живе у своїх віршах, він живе у серцях близьких людей, котрі отримавши нагоду висловитися не скупилися на гарні слова, ділилися спогадами і згадували, як жили, творили, множили у цім світі добро.

Час летить швидко. Він невмолимий. Давно посивіли скроні у тих, хто пліч о пліч йшов тернистою дорогою життя з Федунцем. Та пам’ять – то свіча, котру ніяким вітром не загасити. І ось на Миклашській школі з’явилася меморіальна дошка.

Гордитимуться прийдешні покоління, що навчаються у закладі освіти, де навчався подільський поет. Микола Федорович ходив не лише до миклашівської школи, а й був учнем Ямпільського закладу освіти.

З усіх куточків Подільського краю зїхалися друзі поета. Зі сльозами на очах згадує Миколу Федоровича вірний друг та колега Микола Мачківський. Чимало спогадів у Володимира  Рубашевського. Мали нагоду виступити перед присутніми й інші гості, серед яких  Андрій Рудюк,  Михайло Миколайчук,  Марія Мачківська ,  Франц Котвіцький, Тетяна Немирович ,  Андрій Кравець ,  Володимир Федунець , Марія Кундис. Звернулися до присутніх і друзі поета, котрі допомогли у виданні книги «Шляхами Федунцевої долі» та написали по декілька рядків власних спогадів. Це Герой України Петро  Іващук, Володимир  Романчук, заслужений працівник сільського господарства Борис  Баліцький. Були на заході однокласники Миколи Федунця.

На завершенні заходу до присутніх звернувся сільський голова Василь  Миханчук та заступник начальника відділу освіти, молоді та спорту Наталія Соколюк.

Палахкотить свіча пам’яті, запалена у символ того, що ніхто і ніколи не забуде Миколу Федоровича, бо залишив свій значний слід на землі. Лягають квіти до стіни, де закріплена меморіальна дошка. Таки живе в віках душа поета в його озвучених віршах.