Скромна сільська жінка Ганна Максимівна Завадська 20 січня 2013 року відсвяткувала свій 90-й день народження. І хоча обличчя рясно покрили зморшки, а скроні посріблила сивина, ювілярка почувається жвавою, дає собі раду по нехитрому хатньому господарству. До будинку, в село Залужжя де проживає ця скромна жінка-трудівниця завітали голова районної ради Людмила Янишина, голова райдержадміністрації Олександр Мельничук, директор районного територіального центру Раїса Кримчак. Гості привітали Ганну Максимівну з ювілеєм, вручили подарунки, квіти і побажали міцного здоров’я і довгих років життя.

 

 

     Гостям ювілярка розповіла, що вона навіть не помітила коли промчали дев’ять десятків літ, не зогляділася, але пам’ятає найважливіші події зі свого життя.
    Не злічити кілометрів-стежок витоптаних до колгоспних полів і не зважити всіляких робіт, які випали на руки Ганни Максимівни. Вона народилася в багатодітній сім’ї селян-трударів. Тож з дитинства довелося багато працювати на кусник хліба. Не була радості та полегшення в молодості, через яку прокотилася війна.
     Ганна Максимівна пригадує 1943 рік, коли загарбники почали брати молодих дівчат до Німеччини. У чужій країні доглядала худобу в місцевого господаря. А через два роки її визволили радянські бійці. Та не відразу вона повернулася в рідне село, а відбула військову службу в одній з частин, що тоді розміщувалася в Калузькій області.
    Після воєнних випробувань знову були важкі селянські турботи. Та ніколи Ганну Максимівну не покидали сили, бо завжди вірила, що покращиться її життя. І доля їй усміхнулася – вийшла заміж за односельчанина Дмитра. У парі з ним народила та виховала трьох синів і дочку. Діти створили власні сім’ї, в яких підростають онуки та правнуки на втіху Ганні Максимівні. 
     Коли запитують в бабусі про секрети довголіття, то вона відповідає, що походить з міцного на здоров’я роду, а ще вважає продовження життя працею. Коли зайнятий роботою, то не помічаєш років. 
    Триматися на білому світі старожилці допомагає щира віра в Бога. У свята Ганна Максимівна відвідує церкву в Залужжі. Молитва до Всевишньго духовно укріплює та дає наснагу до життя. З нею жодні труднощі не страшні.
     Тож з роси і води вам, Ганно Максимівно, ще на багато-багато- літ!