|
До цього часу в парламентських
комітетах прискіпливо вивчають законопроект «Про ринок земель», внесений
Кабміном Міністрів України ще 19 липня цього року. Відповідно до озвученого
раніше задуму влади, завершити земельну реформу, розпочату в 1991 році, має
запровадження ринку земель. Його основними регуляторами будуть закони «Про
державний земельний кадастр» і «Про ринок земель». Наразі перший з них уже
ухвалено. А що ж до долі другого розповідає заступник начальника – завідувача
сектору державного земельного кадастру Відділу Держкомзему у Білогірському
районі Хмельницької області Захар’яш Валентина Омелянівна:
- Як Ви гадаєте,
наскільки вільним буде створюваний в Україні ринок земель відповідно до
ключових положень розробленого проекту закону «Про ринок земель»?
- Перш за все хочу зауважити, що на справді вільного
ринку земель не існує в жодній країні. Питання ринкових земельних відносин – це
завжди баланс між чистою цивілістикою та певними адміністративними чинниками,
захисними нормами з боку держави. Обсяг цих норм, їх співвідношення між собою і
є конкретною національною моделлю ринку землі. Інше питання – яку мету ми
ставимо перед земельною реформою? Чиста економіка, гола рентабельність галузі –
це одна модель. Збереження села, його соціального, культурного середовища,
розвиток інфраструктури сільських територій – зовсім інша. Екологізація землекористування
– третя модель.
Законодавча база має дати
відповіді на велику кількість запитань. Зокрема, як забезпечити гідну ціну,
достойну орендну плату за використання українських чорноземів, зберегти їх
родючість у ринкових умовах? Яка роль держави у цьому процесі? Який орган чи
організація представлятиме інтереси держави на ринку земель? Якими мають бути
його статус і функції, щоб він ефективно управляв сіль господарськими землями?
Глибоко переконана, що тут має
бути знайдено баланс інтересів між економікою, екологією і соціумом! Адже всі
ми знаємо, що землю ми не успадкували від предків, а позичили її у нащадків.
Законопроект "Про ринок
земель", підготовлений робочою групою Мінагрополітики, дає відповіді на
деякі з цих питань. Проте у ньому треба більш чітко визначити пріоритети
подальшого розвитку та конкретні механізми державного регулювання ринку земель,
роль оцінки та інших економічних чинників, дотримання певних соціальних,
екологічних стандартів.
- Окремі експерти відзначають, що структура законопроекту не є однорідною,
виділяючи в ній чотири основні блоки. Прогнозують, що саме за ними
відбуватиметься й подальше його опрацювання.
- Погоджусь із Вашою тезою. Перший блок
присвячений земельним торгам. Це чи не найбільш технологічний блок. Саме через
це він і не викликає негативної соціальної реакції, тож я не очікую серйозних
дискусій щодо нього.
З іншого боку, він є
довгоочікуваним. Починаючи з 2008 року в країні практично заблоковано процес
земельних торгів – але при цьому законом передбачено надання в оренду вільних
земельних ділянок тільки з проведенням таких торгів. Отже, вже четвертий рік
країна живе в абсурдній ситуації. Тому ми не маємо сумнівів, що цей
технологічний блок, який вже опрацьований з точки зору юридичної техніки, в
остаточній редакції буде в основному відповідати тій редакції, яка є сьогодні у
законопроекті.
- Зрозуміло.
Водночас якщо цей блок є найменш
дискутивним, то скажіть відразу ж про той блок який викликатиме найбільш гостру
дискусію?
- Самими обговорюваним був і лишається блок
щодо особливостей обігу земель сільськогосподарського призначення. Саме він
викликає гостру дискусію, як у пересічних громадян так і у вищих владних
коридорах . Думаю, що найбільше роботи з його доопрацювання буде на етапі
підготовки до другого читання. Закон має дати чіткі відповіді на болючі
земельні питання. Йдеться, зокрема про максимальні площі земельних ділянок, що
можуть перебувати у приватній власності однієї особи для ведення товарного
сільськогосподарського виробництва; про визначення ціни землі; унеможливлення
спекулятивного продажу землі; про участь у процесі обігу земель
сільгосппризначення юридичних осіб та іноземців.
- Думаю, не менш
гострим для обговорення буде питання консолідації земель…
- Саме тому йому в проекті закону
приділено значну увагу. Від консолідації земель ми нікуди не дінемось. Нинішня
парцеляція земель з точки зору агротехнологій є абсурдом. Така організація земельної
власності унеможливлює ефективне господарювання на землі. Інструментарій
консолідації земель сільськогосподарського призначення потребує великої уваги.
Я згоден з позицією експертів, які вказують на відсутність деяких очікуваних
блоків щодо консолідації. Але це не випадково. Для цього є свої причини.
Обсяг норм стосовно консолідації
земель сільгосппризначення, представлений у цьому законопроекті саме в тому
обсязі, в якому це необхідно для обслуговування потреб ринку землі в перші роки
його функціонування.
Планується, що у подальшому більш
детальне регулювання питань консолідації буде відпрацьоване і представлене в окрему
проекті Закону «Про консолідацію земель», де буде застосовано більш широкий
підхід.
- Врешті,
четвертий блок…
- Він присвячений інституціонарному
забезпеченню існування ринку земель і розпорошений по тексту законопроекту.
- Якщо
порівняти найперший варіант проекту закону – і той, який внесено до парламенту,
які відбулися зміни?
- Якщо проаналізувати, як
змінювався законопроект протягом часу його розробки, то цю динаміку можна
схарактеризувати так: проект ставав все більш соціальним, більш застережливим.
Думаю, в нинішніх умовах це виправдано.
- Які
Ваші прогнози, коли Верховна Рада почне розглядати проект закону «Про ринок
земель»?
- Наразі не готова надати однозначну
відповідь. Як мені відомо проект Закону "Про ринок земель” перебуває на
розгляді в комітетах Верховної Ради. Проте можу з впевненістю зазначити, що наше завдання зараз незмінне –
налагодити діалог між усіма суб'єктами земельного ринку: фермерами, власниками
землі, сільськими головами, земельними органами, щоб досконально відпрацювати
всі питання та визначити, які зміни вносити в проект закону "Про ринок земель”
уже на друге читання.
| 
