2 липня у сесійній залі Верховної Ради України відбулися парламентські слухання на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави». Як наголосив при відкритті слухань заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський, має бути визначено головні завдання для підтримки наукової галузі.
Ініціатором проведення слухань виступив Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти. При цьому він звернув увагу на широку зацікавленість до тематики парламентських слухань з боку профільних Комітетів ВРУ, зокрема, з питань аграрної політики та земельних відносин, з питань промислової та інвестиційної політики, з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, з питань охорони здоров’я, з питань соціальної політики та праці.
На слуханнях була присутня делегація освітян від Хмельницької області, народні депутати України, керівники Уряду, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, національних академій наук, керівників і представників місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі науки, працівників наукових установ, вищих навчальних закладів, наукових кіл і громадських організацій.
Руслан Кошулинський констатував, що впродовж останніх двадцяти років у державі фактично відсутній запит на наукові дослідження і високотехнологічні розробки. «Це свідчить про те, що держава практично не надає реальних пріоритетів цьому напрямку, а наука існує за залишковим принципом фінансування, адже у державному бюджеті на 2014 рік на науку заплановано виділити 0,27% ВВП, що є найнижчим показником за всі часи існування України. І це при тому, що у Законі України «Про наукову та науково-технічну діяльність» закладена норма щодо витрат на науку в розмірі 1,7% від ВВП», - зазначив він.
Заступник Голови Верховної Ради проаналізував причини кризового стану наукової сфери. Він зазначив, що її фактично залишено без уваги держави, система державного управління науково-технічною сферою є неефективною, в Україні відсутні дієві механізми довгострокового та середньострокового прогнозування і планування соціально-економічного розвитку держави, застарілою є технологічна база науки та бракує коштів для приведення її у відповідність до сучасних вимог.
«Тому час приймати кардинальні рішення, а сьогоднішня розмова дасть можливість законотворцям знайти відповіді на запитання - які завдання є головними сьогодні для підтримки наукової галузі, які бар’єри треба забирати, яким повинно бути ставлення до науки з боку органів влади», - сказав Руслан Кошулинський, зазначивши, що від швидкого та ефективного вирішення накопичених проблем залежить і економічний розвиток країни та її безпека.
За матеріалами офіційного
веб-порталу Верховної Ради України
