|
Відповідно до ст. 22 Земельного
кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення
товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до
розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що
забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь
і передбачають заходи з охорони земель. Згідно п.18 розділу Х цього Кодексу на
період до 1січня 2015 року вимоги вищезгаданої статті поширюються лише на тих
власників та користувачів, які використовують земельні ділянки
сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського
виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.
Разом з тим, статтею 52 Закону України "Про
землеустрій" встановлено, що проекти землеустрою, що забезпечують еколого- економічне
обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначають:
а) розміщення виробничих будівель і споруд;
б) організацію землеволодінь та
землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних
умов, формування інженерної та соціальної інфраструктури;
в) визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації
сільськогосподарського виробництва;
г) складання схем чергування сільськогосподарських
культур у сівозміні;
г’) проектування полів сівозміни;
д) розробку плану переходу до прийнятної
сівозміни;
е) перенесення в натуру ( на місцевість )
запроектованих полів сівозміни.
Відповідно до ст.22 цього ж Закону підставою
проведення землеустрою є укладений договір між юридичними чи фізичними особами
( землевласниками і землекористувачами ) та розробниками документації із
землеустрою.
Статтею 26 Закону України "Про
землеустрій" визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути
органи державної влади, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого
самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із
землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення
робіт із землеустрою відповідно до закону. Взаємовідносини замовників і
розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і
договором.
Згідно з статтею 27 цього ж
Закону замовники документації із землеустрою мають право визначати строк
виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою, а також
визначати за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість
робіт і порядок їх оплати.
Виходячи з наведеного, Земельним
кодексом України та Законом України "Про землеустрій" питання розробки та затвердження
проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування
сівозміни та впорядкування угідь, врегульовано.
Слід відзначити, що використання
власниками та користувачами земельних ділянок сільськогосподарського
призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною
площею більш як 100 га,
без затверджених у випадках, визначених Законом, проектів землеустрою, що
забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п”ятдесяти до ста
неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот
неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Використання
сільськогосподарських земель згідно з розроблених проектів землеустрою, що забезпечують
еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь призведе до
запобігання виснаженню і втраті родючості грунтів внаслідок ґрунтовтоми.
Заступник начальника відділу Держкомзему В.О. Захар'яш
| 
