За статистикою, кожен 5 українець - це
особа похилого віку, шоста їх частина - самотні люди. Половині з
самотніх потрібна допомога в повсякденному житті. Для того, щоб
привернути увагу до людей, яким потрібні особливий догляд і допомога, в
світі 1 жовтня відзначається Міжнародний день людей похилого віку.
Цього дня ми вшановуємо наших батьків і дідів, матерів і бабусь, які
пройшовши крізь голодомор, репресії, жахіття війни та фашистської
окупації, відстояли свободу Батьківщини, мужньо витримали неймовірний
тягар того лихоліття та виховали гідних нащадків. Наш обов’язок дарувати
їм своє тепло й увагу, бути вдячними і головне – наповнювати кожен їх
день повноцінним змістом і любов’ю. Тому в Білогірському районі
організовано чимало заходів за участю ветеранів, аби вони відчули, як
багато важать у нашому з Вами житті.
29 вересня розпочалися заходи з екскурсії
в історико – краєзнавчому музеї. Іван Кадук, директор закладу,
розповів гостям про кожен відділ, що діє в музеї та про експонати, якими
він цінний. Ветерани з цікавістю слухали свого гіда, а також відвідали
українську хату. Потому відбулося покладання квітів до пам’ятника
воїнам–визволителям. Далі ветерани зустрілися з керівниками району, які
не лише вітали винуватців свята, а й відповідали на питання присутніх.
Голова районної ради Л.Янишина та голова адміністрації В.Заріцький пообіцяли, що робитимуть все, щоб наші
пенсіонери, ветерани війни та праці відчували постійну підтримку з боку
держави, щоб ніхто з них не почувався забутим чи залишеним наодинці зі
своїми проблемами.
Багато літніх людей мають ряд проблем, з
якими важко справитися самотужки, але у такій затишній атмосфері
присутні у залі відволіклися від проблем сьогодення і раділи можливості
поспілкуватися зі знайомими та послухати гарну задушевну пісню.
Цього ж дня
керівники району відвідали будинок пристарілих. Адже, люди які там
перебувають, повинні відчути, що вони є повноцінними членами
суспільства. А Л.Янишина та В.Заріцький пообіцяли, що працюватимуть
задля того, щоб мешканці будинку –інтернату завжди жили в комфортних
умовах і не відчували ні в чому потреби. А.ДЗИЦЮК
