 У Білогірській дитячій школі мистецтв було людно, адже
для вісьмох жительок краю білих гір
вручали почесну нагороду «Мати-героїня». Хтось з присутніх героїнь народив і
виховав п’ятеро дітей, хтось семеро, а хтось десять. Для більшості сучасних жінок
народити двійко дітей – то великий подвиг, а вони, гордість нашого району, не
лише дарували світові нові життя, а й в нелегкі роки зуміли дати усе необхідне
дітям, щоб вони стали гідними громадянами своєї держави та працювали на її
розвиток.
 Почесні
нагороди: нагрудний знак та посвідчення про присвоєння звання «Мати –героїня»
білогірчанки отримували з рук голови Хмельницької обласної державної
адміністрації Василя Ядухи. Участь у урочистостях взяли керівники Білогірщини
голова районної ради Людмила Янишина та голова райдержадміністрації Валерій
Курсов.
– Великої
вдячності та поваги заслуговують наші метері-героїні. Знаю, що для кожного з
нас багато важить слово «мама». І ми повинні зробити усе для того, щоб наші
найрідніші люди відчували підтримку та допомогу. Сьогодні мені приємно
розділити з вами радість цієї події. Це дуже трепетна мить. Президент України
Віктор Янукович за останні роки зробив усе для того, щоб багатодітні матері,
удостоєнні почесного звання, були у шані та повазі. Влада високо цінує працю
матері, - сказав Василь Степанович у вітальному слові.
А
потому передав високу нагороду Вірі Волошин, Марії Довгалюк, Лідії Кучерук,
Марині Мельник, Ніні Миронюк, Анастасії Орліч, Єві Петрівській, Олені Поліщук.
У них є внутрішня сила і любов до життя, а це головні риси, які вели наших
героїнь по тернистій життєвій дорозі, допомагали долати всі негаразди. Багато
хто із присутніх тут уже і не надіявся отримати цю нагороду. А ось рідні
Антоніни Клімчук, котра мешкає в Коритному, навіть на пряму до Президента
Віктора Януковича зверталися під час «Діалогу з країною» і просили, аби Глава
держави посприяв у вирішенні болючого питання. І нагадаю для наших читачів, що
декілька місяців тому Антоніна Іванівна отримала документи про присвоєння їй
звання «Мати-героїня».
Жінки
схвильовані. Розчулені. Натрудженою рукою втирають сльозу радості. А радіти
таки є чому, бо виростили гарних дітей, крона сімейного дерева поповнилася
онуками та правнуками, які охоче розділили хвилювання з берегинями сімейного
вогнища і вручили букети квітів.
Гарним
та теплим вийшло свято. А літопис району поповнився ще однією розповіддю про
щасливих людей, про прекрасних жінок, котрі гідні усіх нагород та визнань.
Адже, вони справжні жінки і виконали свій святий обов’язок – матері. І за це
низький уклін Вам до землі!
|
