Головна » 2014 » Березень » 7 » Історія закарбувала навічно імена тих, хто поклав своє життя на вівтар Перемоги
19:06
Історія закарбувала навічно імена тих, хто поклав своє життя на вівтар Перемоги
Насупився березневий день. Готується ось-ось випустити сльозу похмуре сіре небо. А як в такі дні можна стримати сльози? 70 літ… Для історії – то краплина в океані, для когось – дорога, тривалістю в усе життя. А саме такий ювілей зявився на сторінках літопису нашого краю 5 березня. Сім десятків літ тому відважні солдати, мужні партизани остаточно прогнали окупантів з рідної та милої серцю землі. Історія закарбувала навічно імена тих, хто поклав своє життя на вівтар Перемоги, хто боровся з ворогом і виборов мирне небо над Батьківщиною. Про них, наших героїв, говорили голови ветеранських організацій з Білогірщини Микола Максимчук та Славутчини Ольга Чернецька під час зустрічі у Білогірському історико-краєзнавчому музеї. Саме тут між сусідніми районами відбулася передача символів Всеукраїнської естафети, що проходить під гаслом «Слава визволителям України». Варто зазначити, що естафета започаткована за ініціативою ветеранських організацій, аби зміцнити почуття історичної єдності нашого народу, утвердити почуття патріотизму, любові до рідної землі. Під час екскурсії залами музею директор закладу Іван Кадук розповідає присутнім не лише про цінні експонати, якими багатий музей, а й згадує про ті роки, коли визволялися населенні пункти Білогірщини. Ще до приходу Червоної Армії селище Ляхівці було визволене 22 січня 1944 року 5 партизанським батальйоном під командуванням К.С.Божевського. Остаточно Ляхівці визволили від окупантів війська 60-ї армії 1-го Українського фронту 5 березня 1944 року. Історію можна переписати, але не можна змінити. Це добре знають ветерани Великої Вітчизняної війни, яких з кожним роком стає все менше. Ці живі свідки Другої Світової на своїх плечах винесли тягар боротьби з жорстоким та сильним ворогом і у них своя правда - найправдивіша. Приємно бачити серед присутніх голову Білогірської селищної ветеранської організації Олексія Кульбу. Поряд з ним – ветерани, котрі не з книг знають, що таке війна. Делегація із Славути, на чолі з заступником голови адміністрації Надією Холод та заступником голови районної ради Петром Притуляком, передає Вірі Васильчук, заступнику голови районної ради та Олександру Примаку, заступнику голови райдержадміністрації, альбом пам’яті естафети та гільзу із землею. Представники влади краю білих гір обіцяють, що естафета гідно крокуватиме теренами району. Хай загремлять у серці кожного громи визволення, які лунали 5 березня 1944 року над білогірськими полями. І згадаємо – ми українці! Нація сильна та єдина, об’єднання незламним козацьким духом, що прагне волі та справедливості, що не дозволяв нашим дідам та прадідам бути бездіяльними, коли Батьківщину топтала «коричнева чума». І під час таких зустрічей вкотре переконуєшся, не маємо права допустити, щоб подібне повторилося.
Насупився березневий день. Готується ось-ось випустити сльозу похмуре сіре небо. А як в такі дні можна стримати сльози? 70 літ… Для історії – то краплина в океані, для когось – дорога, тривалістю в усе життя. А саме такий ювілей зявився на сторінках літопису нашого краю 5 березня. Сім десятків літ тому відважні солдати, мужні партизани остаточно прогнали окупантів з рідної та милої серцю землі. 
